Для того щоб визначитися з тим, що таке плагіат, потрібно знати про різноманітні форми плагіату та найкращі способи його запобігання.

плагіат (plagiarism), тобто додавання студентом у власну роботу таких елементів робіт іншого автора чи колективу авторів, як цитати, перефразовані уривки чи будь-які інші елементи без посилання на автора з метою подати свою роботу на оцінку, видаючи запозичення за результати своїх власних зусиль;

плагіат джерел - відбувається, коли автор правильно цитує джерела, але не представляє їх. Це можна зрозуміти на прикладі: студент взяв посилання з вторинного джерела, але замість того, щоб цитувати його, він використав первинне джерело. Первинне джерело – це те, що використовується для створення вторинного джерела. Такі ситуації, як посилання на неправильні джерела, також підпадають під цей вид плагіату;

випадковий плагіат - це те, що відбувається випадково чи ненавмисно. Це може включати забуття посилання на джерела або недодавання цитат навколо згаданого матеріалу.

Що не є плагіатом: у ст. 10 Закону «Про авторське право та суміжні права» вказується, що не може підпадати під поняття плагіату (оскільки на них не поширюється авторське право):.

повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

твори народної творчості (фольклору);

видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційних документів політичного, законодавчого, адміністративного характеру (законів, указів, постанов, судових рішень, державних стандартів тощо) та їх офіційних перекладів;

державні символи України, державні нагороди, символи та знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань,символіки територіальних громад, символи та знакив підприємств, установ та організацій (після їх офіційного затвердження);

грошові знаки;

розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду);

не є плагіатом опублікування анонімного твору під власним іменем, так як у цьому випадку на анонімний твір авторське право не поширюється.

• Види порушень академічних норм в освітньому середовищі:

  Частина 4 статті 42 Закону України «Про освіту» визначає такі основні види порушень академічної доброчесності:

  академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
  самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
  фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
  фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
  списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
  обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
  хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
  необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;
  надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів надання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;

  {Частину четверту статті 42 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 463-IX від 16.01.2020}

  вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання.

  {Частину четверту статті 42 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом № 463-IX від 16.01.2020}

  реплікація (replication), тобто повторне подання студентом однієї й тієї ж роботи більше одного разу на оцінювання з метою отримання (своєрідне «тиражування» інформації без дозволу автора);
  републікація - повторне чи багаторазове оприлюднення в іншому джерелі чужої інформації під дійсним підписом автора;
  рерайт - додавання до чужого матеріалу без дозволу автора додаткової інформації;
  компіляція - смислова, стилістична, граматична правка й скорочення чужого матеріалу;
  таємна змова (collusion), тобто несанкціоноване співробітництво двох і більше студентів (або студентів і сторонніх осіб) підчас подання роботи, яку подають як результат роботи одного єдиного студента.

• Студент не повинен допускати такі порушення:

  використання не дозволених на іспиті заміток («шпаргалок») чи технічних засобів;
  нелегальне отримання екзаменаційної роботи і/або відповідей до іспиту;
  спілкування (communicating) чи спроби спілкування з іншими студентами під час проведення контролю;
  заздалегідь неправдива видача себе за іншу особу;
  подання на іспиті заздалегідь виконаної роботи;
  списування письмових робіт.

• Коли викладач каже про плагіат, він зазвичай використовує такі терміни:

  перефразування - дозволяє записати своїми словами думку автора, не спотворюючи її сенсу. Зазвичай перефразовують не найважливішу частину оригінального тексту, дещо скорочуючи його довжину. Пам’ятайте, що для перефразування недостатньо простої заміни слів. Тут вам знадобиться знання синонімів й вміння перебудовувати речення.
  цитування - має використовуватися у всіх випадках, коли в роботі використовуються данні, що взято зі сторонніх джерел, а не отримано чи створено безпосередньо автором.
  
  

  Порушення вказаних нижче правил та їх недотримання має розцінюватися як плагіат:

  якщо думка автора наводиться дослівно, то її треба взяти в лапки;
  якщо цитують великий уривок тексту, то його можна не брати в лапки, зате виділяється чи відрізняється від решти тексту певним чином (набирається іншим шрифтом, відділяється від основного тексту більшими абзацними відступами тощо);
  допускається скорочення цитати, яке не призводить до спотворення думки автора. Місце скорочення має бути відмічено в цитаті квадратними дужками з крапками всередині;
  допускається перефразування цитати, зміна словоформ або відмінників певних слів. В цьому випадку, цитата в лапки не береться, але в квадратних дужках, обов’язково ставиться посилання на джерело (його порядковий номер зі списку посилань, який додається до роботи).

• Виключення, які не є плагіатом

  КУ ст. 10 Закону України «Про авторське право та суміжні права»* вказується, що не може підпадати під поняття плагіату (оскільки на них не поширюється авторське право):

  загально відомі знання;
  загально відомі факти;
  ідіоми;
  ідеї або визначення, що широко розповсюдженні та відомі;
  перефразування своїми словами фрази при перекладі з діалекту чи іншої мови, якщо не існує широко відомої фрази чи прийнятого офіційного перекладу;
  повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;
  твори народної творчості (фольклору);
  видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  державні символи України, державні нагороди, символи та знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань, символіка територіальних громад, символи та знаки підприємств, установ та організацій (після їх офіційного затвердження);
  грошові знаки;
  розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонних довідників та інших аналогічних баз даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду);
  також не є плагіатом опублікування анонімного твору під власним іменем, так як у цьому випадку на анонімний твір авторське право не поширюється.
  
  

  Джерело:
  * - Закон України «Про авторське право та суміжні права»

• Як правильно оформити посилання?

  Коли ви наводите висловлювання автора чи перефразований уривок його тексту вперше, треба навести ім’я автора. Наприклад:

  «Альбер Камю писав»

  «за твердженням Ейнштейна»

  В кінці наведеного вами висловлювання чи переробленого уривку необхідно вказати посилання на джерело, звідки ви взяли потрібну для себе інформацію.

• Цитати й прямі висловлювання

  Для оформлення значущих висловлювань автора скористайтеся лапками. Лапки свідчать про те, що весь наведений вами фрагмент тексту є точним висловлюванням автора без змін.

• Резюмування

  Воно припускає коротке пояснення своїми словами більш довгих уривків тексту.

  Враховуючи короткість текстів, що резюмують, тут недоречно як особиста думка, так і використання цитат.

• Відповідальність за плагіат

  Існуючий на сьогодні в Україні правовий механізм притягнення до відповідальності за плагіат є досить неоднозначним. Справа в тому, що з точки зору законодавства прописано достатньо відповідних норм, які надають певне визначення поняття плагіату й гарантують захист прав авторів, а також встановлюють перелік правопорушень з використанням плагіату й мірах відповідальності за них. Так в ст.41 Конституції України сказано, що "кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності". В Цивільному Кодексі України захисту прав автора від плагіату присвячено ст.433-456.

  В цілому за використання плагіату передбачено (в залежності від кожного конкретного правопорушення) цивільна, адміністративна та карна відповідальність.

В Центрально-Європейському університеті (м. Будапешт) студентів, котрі одного разу помічені в плагіаті, обов’язково перевіряють після кожного курсу, ті яких спіймали на плагіаті в підсумковій дипломній роботі залишаються без диплому.

У навчальних закладах Голландії та Швеції курсову роботу можуть забракувати, якщо плагіатом виявиться хоча б пів сторінки тексту.

У Польщі місцева система перевірки «plagiat.pl» перестає перевіряти роботу, якщо виявиться, що неоригінальний текст складає 50%.

У Великій Британії проблема студентського плагіату вважається настільки серйозною, що для вирішення проблеми боротьби з ним створено Стратегічний об’єднаний інформаційний комітет (JiSC), який також працює і в системі вищої обсвіти Шотландії, Уельсу й Північної Ірландії.

У Канадському університеті Bishop’s University попереджують студентів про те, що плагіат не дозволяється не тільки в готовій роботі, але й в чорновому її варіанті, що здають викладачеві на попередню перевірку. А сам плагіат в університеті вважається серйозним проступком, оскільки він «ображає викладача, є нечесним по відношенню до однокурсників й до самого себе й руйнує процес університетської освіти».

В університеті Торонто підкреслюють, що плагіатом виступає, в тому числі, й переписування у товариша домашнього завдання або списування на іспиті. Що цікаво, самі студенти вважають використання шпаргалок на іспиті більш серйозним проступком, ніж здавання протягом семестру роботи, що виконано іншими особами.