Плагіат

Що таке академічна доброчесність?

Академічна доброчесність означає, що в процесі навчання чи досліджень, студенти, викладачі та науковці керуються, передусім, принципами чесності, чесної праці та навчання. Плагіат, списування, несанкціоноване використання чужих напрацювань є неприйнятним і жодним чином не толеруються в спільноті.

Академічна доброчесність стосується не лише якості освіти - вона напряму впливає на те, яких громадян виховує система вищої в країні, які цінності закладаються під час навчання в університеті та яким є «секрет успіху» в суспільстві. Чи це важка і наполеглива праця, яка допомагає досягати успіхів як окремому індивіду, так і країні в цілому, чи це обман, шахрайство та сумнівна спритність, які потім стають нормами суспільних відносин і тягнуть країну на дно.



17.01.17 - у мультимедійній аудиторії (к.334) відбулась зустріч представників кафедр ХНУРЕ з Олександром Стрямцем, к.т.н., директором компанії Плагіат в Україні, який презентував антиплагіатну інтернет-систему StrikePlagiarism. Присутні мали змогу задати свої питання та висловити власну думку з приводу використання системи.

серпень 2016 р. - Харківський національний університет радіоелектроніки підписав Меморандум про співпрацю з представництвом польської компанії Plagiat.pl в Україні.


Для того щоб визначитися з тем, що таке плагіат, варто у першу чергу звернутися до діючого законодавства. Згідно ст. 50 Закону «Про авторське право та суміжні права».

Плагіат – оприлюднення (опублікування), повністю чи частково, чужого твору під іменем особи, котра не є автором цього твору. Іншими словами: плагіат – практика незаконного використання чужих слів чи ідей у вигляді власних. За порушення авторських прав передбачається карна та громадська відповідальність.

Багато студентів знають, що плагіат є серйозним порушенням наукової етики, хоча є й ті, хто цього не знає. Наприклад, термін «patchworking», який введено Ребекою Мур Ховард*, означає пряме копіювання студентами цілих уривків з різних джерел, зміни низки деталей й створення з цього своїх письмових наукових робіт без посилань на вихідний матеріл. Хоча багато студентів (особливо молодших курсів) впевнені в тому, що якщо вони взяли чужу думку й вставили її в свою роботу, то це не є плагіатом.


Джерело:
* - Онлайн-школа англійської мови

  • Види порушень академічних норм в освітньому середовищі:

      плагіат (plagiarism), тобто додавання студентом у власну роботу таких елементів робіт іншого автора чи колективу авторів, як цитати, перефразовані уривки чи будь-які інші елементи без посилання на автора з метою подати свою роботу на оцінку, видаючи запозичення за результати своїх власних зусиль;
      таємна змова (collusion), тобто несанкціоноване співробітництво двох і більше студентів (або студентів і сторонніх осіб) підчас подання роботи, яку подають як результат роботи одного єдиного студента;
      фальсифікація (falsification), тобто подання на оцінювання роботи, дані в якій чи придумані, чи заздалегідь хибні видаються за результати власної роботи студента;
      реплікація (replication), тобто повторне подання студентом однієї й тієї ж роботи більше одного разу на оцінювання з метою отримання (своєрідне «тиражування» інформації без дозволу автора);
      републікація - повторне чи багаторазове оприлюднення в іншому джерелі чужої інформації під дійсним підписом автора;
      рерайт - додавання до чужого матеріалу без дозволу автора додаткової інформації;
      компіляція - смислова, стилістична, граматична правка й скорочення чужого матеріалу.
  • Студент не повинен допускати такі порушення:

      використання не дозволених на іспиті заміток («шпаргалок») чи технічних засобів;
      нелегальне отримання екзаменаційної роботи і/або відповідей до іспиту;
      спілкування (communicating) чи спроби спілкування з іншими студентами під час проведення контролю;
      заздалегідь неправдива видача себе за іншу особу;
      подання на іспиті заздалегідь виконаної роботи;
      списування письмових робіт.*

    Джерело:
    * - Проблема нарушения Академических норм при компьютерном контроле знаний в высших учебных заведениях.
    Анашкина Елена Владимировна, Валяева Елена Федоровна GESJ: Education Science and Psychology 2014 | No.6(32)

  • Коли викладач каже про плагіат, він зазвичай використовує такі терміни:

      перефразування - дозволяє записати своїми словами думку автора, не спотворюючи її сенсу. Зазвичай перефразовують не найважливішу частину оригінального тексту, дещо скорочуючи його довжину. Пам’ятайте, що для перефразування недостатньо простої заміни слів. Тут вам знадобиться знання синонімів й вміння перебудовувати речення.
      цитування - має використовуватися у всіх випадках, коли в роботі використовуються данні, що взято зі сторонніх джерел, а не отримано чи створено безпосередньо автором.

    Порушення вказаних нижче правил та їх недотримання має розцінюватися як плагіат:

      якщо думка автора наводиться дослівно, то її треба взяти в лапки;
      якщо цитують великий уривок тексту, то його можна не брати в лапки, зате виділяється чи відрізняється від решти тексту певним чином (набирається іншим шрифтом, відділяється від основного тексту більшими абзацними відступами тощо);
      допускається скорочення цитати, яке не призводить до спотворення думки автора. Місце скорочення має бути відмічено в цитаті квадратними дужками з крапками всередині;
      допускається перефразування цитати, зміна словоформ або відмінників певних слів. В цьому випадку, цитата в лапки не береться, але в квадратних дужках, обов’язково ставиться посилання на джерело (його порядковий номер зі списку посилань, який додається до роботи).
  • Виключення, які не є плагіатом

    КУ ст. 10 Закону України «Про авторське право та суміжні права»* вказується, що не може підпадати під поняття плагіату (оскільки на них не поширюється авторське право):

      загально відомі знання;
      загально відомі факти;
      ідіоми;
      ідеї або визначення, що широко розповсюдженні та відомі;
      перефразування своїми словами фрази при перекладі з діалекту чи іншої мови, якщо не існує широко відомої фрази чи прийнятого офіційного перекладу;
      повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;
      твори народної творчості (фольклору);
      видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
      державні символи України, державні нагороди, символи та знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань, символіка територіальних громад, символи та знаки підприємств, установ та організацій (після їх офіційного затвердження);
      грошові знаки;
      розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонних довідників та інших аналогічних баз даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду);
      також не є плагіатом опублікування анонімного твору під власним іменем, так як у цьому випадку на анонімний твір авторське право не поширюється.

    Джерело:
    * - Закон України «Про авторське право та суміжні права»

  • Як правильно оформити посилання?

    Коли ви наводите висловлювання автора чи перефразований уривок його тексту вперше, треба навести ім’я автора. Наприклад:

    «Альбер Камю писав»
    «за твердженням Ейнштейна»

    В кінці наведеного вами висловлювання чи переробленого уривку необхідно вказати посилання на джерело, звідки ви взяли потрібну для себе інформацію.

  • Цитати й прямі висловлювання

    Для оформлення значущих висловлювань автора скористайтеся лапками. Лапки свідчать про те, що весь наведений вами фрагмент тексту є точним висловлюванням автора без змін.

  • Резюмування

    Воно припускає коротке пояснення своїми словами більш довгих уривків тексту.

    Враховуючи короткість текстів, що резюмують, тут недоречно як особиста думка, так і використання цитат.

  • Відповідальність за плагіат

    Існуючий на сьогодні в Україні правовий механізм притягнення до відповідальності за плагіат є досить неоднозначним. Справа в тому, що з точки зору законодавства прописано достатньо відповідних норм, які надають певне визначення поняття плагіату й гарантують захист прав авторів, а також встановлюють перелік правопорушень з використанням плагіату й мірах відповідальності за них. Так в ст.41 Конституції України сказано, що "кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності". В Цивільному Кодексі України захисту прав автора від плагіату присвячено ст.433-456.

    В цілому за використання плагіату передбачено (в залежності від кожного конкретного правопорушення) цивільна, адміністративна та карна відповідальність.

  • Адміністративна відповідальність

    - штраф від десяти до двохсот неоподаткованих мінімумів прибутків громадян (тобто від 170 до 2400 грн.) стаття 51-2 кодексу України про адміністративні правопорушення за незаконне використання об’єкту права інтелектуальної власності.

  • Карна відповідальність

    - штраф от двохсот до тисячі неоподаткованих мінімумів прибутків громадян (від 2400 до 17000 грн.) чи виправні роботи на термін до двох років, с конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм мовлення, устаткування й матеріалів, що призначено для їх виготовлення й відтворення (стаття 176 Карного кодексу України).

    В цивільному процесі у випадку доведення факту використання плагіату суд може винести рішення про притягнення винної особи до таких мір відповідальності як:

      відшкодування збитків та (або) моральної шкоди, що спричинено порушенням авторського права;
      стягнення прибутку, що отримано в результаті відповідного порушення;
      виплату компенсації, що визначено судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків й стягнення прибутку;
      конфіскації примірників творів, що видано з порушенням авторського права.

В Центрально-Європейському університеті (м. Будапешт) студентів, котрі одного разу помічені в плагіате, обов’язково перевіряють після кожного курсу, ті яких спіймали на плагіаті в підсумковій дипломній роботі залишаються без диплому.

У навчальних закладах Голландії та Швеції курсову роботу можуть забракувати, якщо плагіатом виявиться хоча б пів сторінки тексту.

У Польщі місцева система перевірки «plagiat.pl» перестає перевіряти роботу, якщо виявиться, що неоригінальний текст складає 50%.

У Великій Британії проблема студентського плагіату вважається настільки серйозною, що для вирішення проблеми боротьби з ним створено Стратегічний об’єднаний інформаційний комітет (JiSC), який також працює і в системі вищої обсвіти Шотландії, Уельсу й Північної Ірландії.

У Канадському університеті Bishop’s University попереджують студентів про те, що плагіат не дозволяється не тільки в готовій роботі, але й в чорновому її варіанті, що здають викладачеві на попередню перевірку. А сам плагіат в університеті вважається серйозним проступком, оскільки він «ображає викладача, є нечесним по відношенню до однокурсників й до самого себе й руйнує процес університетської освіти».

В університеті Торонто підкреслюють, що плагіатом виступає, в тому числі, й переписування у товариша домашнього завдання або списування на іспиті. Що цікаво, самі студенти вважають використання шпаргалок на іспиті більш серйозним проступком, ніж здавання протягом семестру роботи, що виконано іншими особами.

За матеріалами





              

Проект Сприяння академічній доброчесності в Україні, що його розпочинають Американські ради з освіти за участі Міністерства освіти і науки України та за підтримки Посольства Сполучених Штатів, охопить 10 українських університетів - з різних регіонів і з різними характеристиками. Результатом роботи Проекту повинні стати своєрідні «історії успіху», які можна використати для трансформації системи вищої освіти загалом.

В рамках Проекту сприяння академічні доброчесності в Україні студенти, викладачі та персонал ВНЗ отримають практичні знання та навички про основні принципи поняття «Академічна доброчесність», а також план дій по впровадженню цих принципів в своєму ВНЗ.

Проект SAIUP повинен зіграти одну з визначальних ролей в трансформації українського суспільства - змінюючи систему вищої освіти, він одночасно змінюватиме суспільні цінності, носіями яких стануть випускники і студенти університетів.

Проект SAIUP покаже важливість та практичну цінність академічної доброчесності через широку просвітницьку кампанію, з залученням студентів, співробітників і адміністрації ВНЗ та у співпраці з Міністерством освіти і науки.*

В Україні стартував Проект сприяння академічній доброчесності. Про це повідомили учасники прес-конференції, яка відбулась 24 лютого 2016 року в українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ». У заході взяли участь перший заступник Міністра освіти і науки України Інна Совсун, радник з питань преси, освіти та культури Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні Конрад Тернер та координатор Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні Тарас Тимочко. Як зазначила Інна Совсун, головною метою реформ, які втілює Міністерство, є якість освіти, яку неможливо забезпечити без дотримання принципів академічної доброчесності усіма учасниками освітнього процесу.

Координатор Проекту Тарас Тимочко повідомив, що у пілотному етапі візьмуть участь 10 ВНЗ: Донецький національний університет у Вінниці, Луцький національний технічний університет, Тернопільський національний економічний університет, Тернопільський державний медичний університет, Сумський державний університет, Харківський національний університет ім. А. Н. Каразіна, Запорізький національний університет, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова та Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. За його словами, вагому участь у реалізації проекту візьме університет Фейрфілд (штат Коннектикут, США). Для університетів-учасників проекту наразі розробляється курс «Академічне письмо», який включатиме у себе роз’яснення щодо академічної доброчесності. Оскільки проект розраховано на 4 роки, курс має охопити все поточне покоління студентів бакалаврату.**

Джерело:
*  - Організація Американські Ради з міжнародної oсвіти ACTR/ACCELS
** - Сайт Міністерства освіти і науки України

Уряд підтримав пропозицію Міністерства освіти і науки України щодо створення Національного репозитарію академічних текстів. Відповідне рішення прийняте під час засідання Кабінету Міністрів 22 липня 2016 року.

Перший заступник Міністра освіти і науки Інна Совсун пояснює:
“Сьогодні в Україні немає єдиної бази даних для порівняння текстів. При цьому антиплагіатного забезпечення багато, але всі компанії, що працюють на цьому ринку, скаржаться на відсутність єдиної бази текстів, що дала б можливість їх порівнювати між собою. Наразі в новоствореному репозитарії буде надбудовано антиплагіатне програмне забезпечення, щоб користувачі могли порівнювати тексти на плагіат.”

Плагіат став системною проблемою для української вищої освіти і науки. Через це страждає репутація наших університетів і визнання їх за кордоном. Українській освіті дуже важливо мати засоби системної боротьби з цією проблемою.

До національного репозитарію увійдуть бази текстів дисертацій, наукові статті, а згодом цей перелік розшириться студентськими роботами.

Міністерство освіти і науки впроваджує цей проект з березня 2015 року в партнерстві з Майкрософт-Україна. Передбачається, що витрати, пов’язані зі створенням та введенням в експлуатацію Національного репозитарію академічних текстів, будуть здійснюватися в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерством освіти і науки на 2016 та наступні роки, що становить 180 тис. гривень.

У Міністерстві наголошують, що для університетів та наукових установ користування репозитарієм буде безкоштовним.*

Джерело:
* - Сайт Міністерства освіти і науки України