Упродовж 2024 року більшість навчальних корпусів Університету залишалися зачиненими для відвідувачів через воєнну агресію та пов’язані з нею потенційні загрози. У зв’язку з цим Наукова бібліотека здійснювала свою діяльність переважно в дистанційному форматі.
Єдиним джерелом поповнення бібліотечного фонду цього року стали дарунки від читачів: викладачів, співробітників та випускників університету, а також від благодійних і громадських організацій та видавництв. Завдяки цим надходженням фонд Наукової бібліотеки збагатився виданнями з інформаційних технологій, програмування, штучного інтелекту, а також цінними та змістовними працями з екологічної тематики.
Протягом року було проведено низку заходів, спрямованих на удосконалення інституційного Репозиторію «ElAr KhNURE» (https://openarchive.nure.ua/), зокрема:
У напрямку соціокультурної діяльності продовжив роботу Літературний клуб «Осяяння». Протягом року відбулися такі події:
У сфері науковометричних досліджень було проведено пошукові запити в SciVal за різними критеріями: розподіл публікацій авторів Університету за квартилями журналів, аналіз даних щодо Цілей сталого розвитку та звіти про співавторство з науковцями з інших країн. Для використання вбудованого інструменту порівняння в SciVal було завантажено списки співробітників кафедр університету, що дало змогу здійснювати порівняльний аналіз за кількістю публікацій, цитувань, h-індексом та іншими показниками.
Також розширено електронний ресурс «Журнали Q1–Q3 за версією Scopus» – до нього почали додавати інформацію про публікації, які відповідають Цілям сталого розвитку, ухваленими ООН.
24 червня 2024 року було укладено договір на придбання послуг перевірки текстів і документів на запозичення за допомогою інтернет-системи StrikePlagiarism.com.
Упродовж 2023 року Наукова бібліотека активно забезпечувала освітній та науковий процеси Університету. Було надано доступ до міжнародних баз даних і власних електронних ресурсів, здійснено якісне обслуговування користувачів як у дистанційному форматі, так і частково у стінах бібліотеки. Наукова бібліотека також брала участь в інформаційному супроводі заходів та проєктів університету, а її співробітники долучалися до роботи в інших напрямках діяльності вишу.
Важливою подією року стало отримання ХНУРЕ (як одному з десяти закладів вищої освіти України) безоплатного доступу до аналітичного інструменту SciVal (Elsevier), призначеного для аналізу публікаційної активності в базі даних Scopus.
Протягом року співробітники Наукової бібліотеки здійснювали пошуки та аналітичні вибірки у SciVal за різними параметрами:
У напрямку роботи з інституційним Репозиторієм «ElAr KhNURE» проведено технічне оновлення: сайт репозиторію переведено на нову версію лічильника Google Analytics – GA4, оскільки з 1 липня 2023 року підтримку попередньої версії припинено, а нова система має інший принцип збору даних. Крім того, «ElAr KhNURE» інтегровано в ORCID, що надало можливість користувачам авторизуватися через ORCID та переносити дані між цією платформою і Репозиторієм.
У сфері соціокультурної діяльності продовжено співпрацю з Літературним клубом «Осяяння». Основними напрямами його роботи стали:
Значним проєктом року стала допомога Ізюмській бібліотеці, яка відновлюється після окупації. Літературний клуб «Осяяння» долучився до цієї справи інформаційно, фінансово та особисто: під час волонтерської поїздки, у якій взяли участь члени клубу на чолі з його очільницею – завідувачкою Відділу художньої літератури Наукової бібліотеки, було передано понад тисячу сучасних книжок українською мовою. Звіти про зібрані кошти та витрати публікувалися на сторінках клубу у Facebook та Instagram.
Обслуговування користувачів у 2023 році переважно здійснювалося дистанційно. Основні онлайн-послуги включали:
У напрямку підтримання академічної доброчесності Науковою бібліотекою здійснювалися такі заходи:
У зв’язку з оптимізацією структури Університету у 2023 році було скорочено штат Наукової бібліотеки: замість 68 співробітників залишилося 38.
У 2022 році було здійснено перенесення серверу Наукової бібліотеки, що містить Електронну бібліотеку, бази даних і вебсайти, до хмарного середовища. Співробітникам надано віддалений доступ до бібліотечної системи «УФД» та директорії з робочими файлами Бібліотеки (Libus). Також проведено оптимізацію обчислювальних ресурсів віртуальних серверів, що підвищило ефективність роботи та надійність доступу до баз даних.
З нагоди проведення університетського Міжнародного молодіжного форуму «Радіоелектроніка і молодь у ХХІ столітті» створено Тематичний рубрикатор індексів УДК, який охоплює 476 індексів, упорядкованих відповідно до тем конференцій і секцій Форуму.
Наукова бібліотека долучилася до проєкту Цифрового архіву «WarInUkraineArchive 2022», спрямованого на спільне архівування документальних свідчень про війну в Україні 2022 року. Координатори від Наукової бібліотеки здійснювали наповнення архівної бази матеріалами, що фіксують акти агресії рф проти України: світлинами, плакатами, відеороликами, вебсайтами, публікаціями в соціальних мережах і літературними джерелами. Упродовж дев’яти місяців для Архіву було зібрано, оброблено та представлено 19 тематичних сюжетів, а також визначено 7 інформаційних каналів для систематичного моніторингу.
У співпраці з науково-дослідною частиною Університету реалізовано проєкт зі створення електронного ресурсу «Журнали Q1–Q3». Його метою стало полегшення виборки наукових журналів категорій Q1, Q2 та Q3 за профілем ХНУРЕ для публікації статей науковців. В цьому ресурі містяться переліки видань із зазначенням їхніх квартилів, рейтингових позицій, показників популярності та затребуваності. Пілотну версію ресурсу передано для апробації науковцям Університету.
Здійснено перехід репозиторію «ElAr KhNURE» на нову версію платформи DSpace 7.4. Оновлення забезпечило можливість інтеграції з ORCID та об’єднало два раніше розділені інтерфейси користувача, що значно покращило зручність роботи з Архівом.
З 1 грудня 2021 року Наукова бібліотека приєдналася до мережі офіційних хабів цифрової освіти Національної онлайн-платформи з цифрової грамотності «Дія. Цифрова освіта». В Електронному читальному залі було організовано хаб «Цифровізація. Досвід. Підтримка», що має сприяти підвищенню цифрової грамотності як серед університетської спільноти, так і серед усіх охочих.
З нагоди проведення ХХVI Міжнародного молодіжного форуму ХНУРЕ «Радіоелектроніка та молодь у ХХІ столітті» та виставки технічної творчості молоді створено спеціальний сайт. За період підготовки було виконано такі роботи:
Протягом року було створено пресслужбу Бібліотеки – робочу групу, що об’єднала представників різних відділів та служб з метою вдосконалення механізмів висвітлення подій, популяризації заходів і фондів у новинних розділах офіційного сайту та в соціальних мережах. До складу пресслужби увійшли: керівник, редактор текстів, розробник відеоматеріалів, адміністратор соцмереж, а також фахівці, що займаються підготовкою постів, оформленням електронних листів і розсилкою інформаційних повідомлень.
Наукова бібліотека взяла участь у проєкті Американських рад з міжнародної освіти «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти (Academic IQ)», спрямованому на впровадження принципів академічної доброчесності в ХНУРЕ. Представник від Наукової бібліотеки став експертом з аналізу якості навчання в межах цього проєкту.
Розроблено новий класифікатор тем в Електронному каталозі «Ресурси порталу Springer Link» для зручного пошуку електронних книг видання Springer Nature (2017 р.), які було інтегровано в Електронний каталог Наукової бібліотеки з повними текстами.
Здійснено редагування шаблону бібліографічного запису для коректного відображення ідентифікатора DOI в описах документів.
Здійснено оновлення функціоналу послуги «Попередній запис до Наукової бібіліотеки ХНУРЕ»: додано Skype зв’язок користувача з Бібліотекою; можливість перевірки даних.
Створено новий Класифікатор тем в Електронному каталозі – «Комплекси навчально-методичного забезпечення дисциплін» (КНМЗ), що є додатковою точкою доступу до цього інформаційного ресурсу Бібліотеки.
В період пандемії Covid-19 Наукова бібліотека не припинила роботу. Було налагоджено віддалений авторизований доступ до серверу Бібліотеки, що дало можливість об’єднати домашні ПК співробітників і бібліотечні сервери в єдину локальну мережу, захищену надійним шифруванням.
Під час карантинних обмежень впроваджено дистанційні методи роботи: використання інтернет-платформи ZOOM, Google Meet; створення групи у Viber для участі в дистанційних заходах; оперативне інформування співробітників; проведення занять зі співробітниками Бібліотеки з основ дистанційної роботи та сервісів Бібліотеки.
Продовження роботи з формування сучасного іміджу Бібліотеки: розроблено та впроваджено Telegram-бот, Telegram-канал, Linkedin-профіль, використано відеозйомку для ролика про роботу Відділу обслуговування на замовлення кафедри Медіасистем і технологій.
Створено «Довідник першокурсника – 2020» у новому форматі з використанням програми Visual Studio Code.
Розроблено відеоінструкції з різних технологічних процесів Бібліотеки за допомогою програми запису з екрану Bandicam та обробки створеного відеоматеріалу у програмі Bandicut.
Розпочата робота з перевірки робіт здобувачів першого (бакалаврського) рівня підготовки вищої освіти за допомогою антиплагіатної інтернет-системи «Unicheck».
Запроваджено:
Проведено роботу з адміністрування антиплагіатної інтернет-системи «Unicheck».
Проведено реєстрацію в міжнародному реєстрі Crossref та здійснено надання ідентифікаторів DOI монографіям науково-педагогічних працівників ХНУРЕ.
Створено зони для фото та селфі у Великому читальному залі (до Хелоуіну та Нового року).
Розширено зону вільного Wi-Fi – доступу (в Науково-білиографічному відділі, Відділі літератури іноземними мовами та Читальному залі для наукових робіт).
Продовжено формування позитивного іміджу Бібліотеки – реклама діяльності у формі світлин та інфографіки.
Започатковано новий вид рекламування книг з фонду на сайті Бібліотеки та у соціальних мережах.
Створено новий інтерфейс колекції Комплексів навчально-методичного забезпечення (КНМЗ) – автоматично відображаються бібліографічні описи документів.
Започатковано нову послугу з уточнення цитат через Довідкову службу на сайті Бібліотеки та послугу з присвоєння індексів УДК.
В межах проєкту Молодіжної секції УБА «Display-кросінг» у відділах Бібліотеки відбувалось експонування книжкових виставок «Читай зі смаком» для популяризації навчально-методичної літератури.
Розроблено технології приєднання зображення обкладинки та змісту видання до бібліографічного опису на веб-сторінці Електронного каталогу (ЕК).
Започатковано новий соціокультурний захід «Канікули в бібліотеці» для школярів – потенційних абітурієнтів.
Розроблено технологію використання та впроваджено перший етап електронного квитка користувача.
Створено групи в соцмережах Facebook та INSTAGRAM у напрямку інформаційної підтримки діяльності Бібліотеки.
Створено кольоровий календар на 2019 рік «Бібліотеки світу» у напрямку розроблення рекламної продукції.
Проведено освітню лекцію «Блокчейн в бібліотеці» у напрямку підвищення кваліфікації для бібліотечних працівників міста.
Започатковано новий розділ «Тематичні онлайн вікторини» на сайті Бібліотеки – новий вид опитування користувачів з конкретних тематичних питань.
Продовжено серію практикумів з питань психології спілкування (майстер-клас, лекція, тренінг).
Проведено тестування відкритої електронної платформи – порталу Довіра (проєкт TRUST міжнародного консорціуму Темпус) для організації процедури оцінювання досягнень працівників університету (зокрема Бібліотеки).
Розроблено модуль і-конференції на сайті Бібліотеки для технічної підтримки інтернет-конференцій.
Розпочато роботу зі створення електронної колекції повних текстів пояснювальних записок (ПЗ) до атестаційних дипломних робіт магістрів/спеціалістів для подальшого здійснення перевірки запозичень у роботах студентів-дипломників.
Продовжено роботу над проєктом з історії Харківського національного університету радіоелектроніки: завершено остаточне редагування, розміщення матеріалів на сайті Бібліотеки та підготовка до друку.
Розпочато серію практичних занять з конфліктології на тему «Врегулювання міжособистісних конфліктів» для працівників Бібліотеки.
Здійснено оновлення Електронного архіву – перехід на версію DSpace 5.5, що є платформою вільного доступу з відкритим вихідним кодом для самоархівування документів.
Започатковано Науково-бібліографічним відділом створення серії відеороликів – віртуальних етюдів під загальною назвою «Історії однієї вулиці».
Ініційовано проєкт «Читання вголос» Відділом художньої літератури за участю членів клубу «Осяяння» – для ознайомлення студентської молоді з кращими зразками світової літератури (п’єси, оповідання, новели).
Розпочато систематичне відстеження даних щодо наукометричних баз, розрахунку показників публікаційної активності науковців ХНУРЕ, організації практикумів і тренінгів, підтримки профілів вчених у реєстрах (зокрема ORCID) та консультування науковців з відповідних питань (Сектор наукометричного моніторингу у Відділі електронних ресурсів).
Розроблено та апробовано Науковою бібліотекою формулу, яка з урахуванням вагомих коефіцієнтів визначає рівень публікаційної активності науковців Університету.
Розроблено веб-сторінку інтегрованого Електронного каталогу (ІЕК) для зручнішого користування.
Бібліотека також долучилася до перекладу з англійської стандартів ISO, зокрема ДСТУ ISO 16439:2016 (ISO 16439:2014 IDT) – «Інформація та документація. Методи та процедури оцінювання впливу бібліотек».
Розпочато проєкт з історії Харківського національного університету радіоелектроніки (ХНУРЕ). Спільно з музеєм Університету проведено архівні дослідження, спрямовані на пошук відомостей про студентів і викладачів, які навчалися та працювали у закладі у період 1962–1966 років, коли заклад носив назву Харківський інститут гірничого машинобудування, автоматизації та обчислювальної техніки (ХІГМАОТ). Було виконано три основні етапи роботи: збір архівних даних, редагування бази даних та підготовка довідкового видання.
Створено онлайн-словник інформаційно-бібліотечних термінів, орієнтований на бібліотекарів-практиків, користувачів Бібліотеки та студентів першого курсу, які вивчають розділ «Основи інформаційної культури».
Проведено постерну сесію: під час семінару доповіді у вигляді постерів було розміщено в електронному форматі на комп’ютерах Бібліотеки.
Оновлено інтерфейс пошукової сторінки Електронного каталогу «УФД». Впроваджено нові методи, форми та види інформації для навчальних занять зі студентами з курсу «Основи інформаційної культури».
Створено новий сервіс для користувачів – «Генерація бібліографічного опису за ДСТУ ГОСТ 7.1:2006». Запроваджено проведення міні-опитувань користувачів на сайті бібліотеки з метою оперативного збору та обробки актуальних даних.
Розроблено авторизований доступ до ресурсу «Електронні навчально-методичні комплекси» (ЕНМК) на сайті Бібліотеки через Google-акаунти читачів.
Створено віртуальні виставки та відеоролики у програмі ProShow з розміщенням відповідних посилань на веб-сайті Бібліотеки.
Створено віртуальну базу матеріалів ЕНМК для усіх навчальних дисциплін відповідно до стандартів підготовки фахівців різних напрямків.
Проведено тренінги з наукометрії для науковців та викладачів, спрямовані на підвищення показників наукометричної активності.
Створено базу даних світлин абітурієнтів вступної кампанії 2014/2015 навчального року, обробка фотографій здійснювалась у програмі GIMP 2.
Підготовлено слайдові презентації для занять з курсу «Основи інформаційної культури».
Розроблено покрокові інструкції та технологічні карти для регламентації роботи з модулями АІБС «УФД/Бібліотека».
Започатковано видання електронної газети «ТЕХНОBOOKа», у першому номері якої висвітлено світові новини ІТ, зокрема бібліотечної сфери (головний редактор – бібліотекар 2 категорії Є.А. Скрипник).
Організовано конкурс читців «Театральний монолог – 2014» спільно зі школою альтернативної освіти.
Продовжено роботу над створенням нової версії сайту Бібліотеки: розроблено інтерфейс із застосуванням сучасних технологій, оновлено контент.
Освоєно сервісну платформу PREZZY для створення інтерактивних віртуальних виставок у Науково-бібліографічному відділі.
Запроваджено самообслуговування з використанням встановленого сканера в Читальному залі навчальної літератури.
Освоєно інтернет-платформу CALAMEO для створення віртуальних виставок, які розміщуються на веб-сайті Бібліотеки.
Розроблено та впроваджено нову версію веб-сайту Бібліотеки.
Підключено науковців Університету до наукометричної бази даних SCOPUS.
Прийнято участь Науковою бібліотекою у конкурсі електронних каталогів, який проводила Українська бібліотечна асоціація (УБА).
Випущено флеш-видання «Довідник першокурсника» із використанням інтернет-платформи ISSUU.
Продовжена реалізація проєкту «Єдиний квиток користувача бібліотек Харкова».
Започатковано нову форму презентації роботи відділів під час розширених засідань Ради при директорі для підвищення кваліфікації співробітників Бібліотеки.
Запроваджено віддалене адміністрування та керування комп’ютерними робочими місцями в Електронному читальному залі за допомогою програми LiteManager.
Розпочато комплектування електронними журналами: підключено 16 електронних аналогів видань з платформи eLIBRARY.RU з доступом через веб-сайт Бібліотеки.
Прийнято участь у розробці та впровадженні проєкту «Єдиний квиток користувача бібліотек Харкова» спільно з провідними бібліотеками закладів вищої освіти міста.
Продовжено впровадження автоматизованої видачі літератури у Відділі художньої літератури та Відділі літератури іноземними мовами на базі АІБС «УФД/Бібліотека».
Реалізовано другий етап монопроєкту «Модернізація Читального залу Бібліотеки».
Створено класифікатор «Праці вчених ХНУРЕ» (перший етап): розроблено новий каталог тем та визначено перелік науковців Університету.
Організовано Раду молодих спеціалістів-бібліотекарів.
Започатковано дистанційне електронне замовлення книг.
Продовжено реорганізацію системи обслуговування користувачів Бібліотеки шляхом розробки монопроєкту «Модернізація читального залу бібліотеки».
Поглиблено роботу з фондом рідкісних і цінних книг – створено окремий фонд, сторінку на веб-сайті Бібліотеки, здійснено оцифрування.
Створено класифікатор для пошуку в АІБС «УФД-Бібліотека» з урахуванням фонду рідкісних і цінних видань.
Створено «Онлайновий покажчик дисертаційних робіт».
Впроваджено службу «Онлайновий черговий по бібліотеці» для відповідей на запитання через ICQ.
Проведено наукометричний аналіз публікацій науковців ХНУРЕ.
Впроваджено автоматизовану видачу комплектів навчальної літератури першокурсникам до навчального року.
Розроблено та впроваджено проєкт "Відкритий архів" (ElArKhNURE).
Створено нову версію веб-сайту Бібліотеки.
Запроваджено віртуальну картку користувача.
Оновлено пошукову сторінку АІБС «УФД-бібліотека» з впровадженням нових елементів полів пошуку.
Відкрито доступ до Електронного каталогу через мережу Інтернет на веб-сайті Бібліотеки.
Підготовлено методичні рекомендації у вигляді електронних презентацій для підвищення кваліфікації співробітників.
Відкрито Читальний зал гуманітарної літератури у Відділі художньої літератури.
Розпочато створення віртуальних виставок.
Впроваджено Електронну доставку документів (ЕДД) та Віртуальну довідкову службу (ВСС).
Виготовлено пластикові читацькі картки.
Автоматизовано обслуговування студентів першого курсу.
Затверджено "Концепцію розвитку Наукової бібліотеки ХНУРЕ до 2012 року".
Розпочато роботу з ретроуведення бібліотечного фонду в Електронний каталог.
Створено Літературно-поетичний клуб «Осяяння» для поетично обдарованої студентської молоді.
Нагороджено директорку бібліотеки грамотою Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації.
Відкрито Читальний зал для роботи з електронними ресурсами.
Досягнуто нового рівня автоматизації бібліотечних процесів шляхом придбання вітчизняної АІБС "УФД – бібліотека".
Нагороджено колектив Бібліотеки грамотою АСІБТ за високі досягнення в інноваційній діяльності та створення першої електронної бібліотеки серед закладів вищої освіти України.
Створено власний бібліотечний веб-сайт.
Призначено директоркой бібліотеки Тамару Борисівну Грищенко.
Розпочато роботу Читального залу для роботи з документами Електронної бібліотеки у структурі Довідково-бібліографічного відділу.
Розпочато функціонування Електронної бібліотеки (ЕБ).
Початок ери комп’ютеризації: придбано автоматизовану інформаційно-бібліотечну систему (АІБС) MARC 3; встановлено перший комп’ютер.
Розпочато ведення Електронного каталогу.
Організовано Відділ автоматизації.
Створено Відділ книгозбереження на чолі з Андрющенком В.В., першим завідувачем відділу.
Впроваджено інноваційну методику ведення картотек із використанням рейтер-карт.
Продовжено упорядкування структури Бібліотеки: виділено фонд наукової літератури; відкрито Науковий абонемент; Читальний зал суспільно-політичної (економічної літератури (СЕЛ); організовано бібліотечні пункти у студентських гуртожитках; впроваджено потоковий метод обслуговування студентів першого курсу.
Призначено директором бібліотеки Валентину Миколаєвну Китаєнко
Започатковано святкування "Дня бібліотекаря".
Бібліотечний фонд налічував 659 000 примірників.
Розпочато обслуговування користувачів за Єдиним читацьким квитком.
Впроваджено безінвентарний облік нових надходжень.
Почато систематизацію за Бібліотечно-бібліографічною класифікацією (ББК).
Започатковано груповий метод видачі літератури студентам молодших курсів.
Створено Довідково-бібліографічний відділ (ДБВ) під керівництвом першої завідувачки – Наталії Василівни Бєлоглазової.
Розпочато проведення лекцій з бібліотечно-бібліографічних знань.
Перепрофілювання Харківського інституту гірничого машинобудування, автоматизації та обчислювальної техніки (ХІГМАОТ) у Харківський інститут радіоелектроніки (ХІРЕ).
Запроваджено нову форму обслуговування в читальному залі – Міжбібліотечний абонемент (МБА).
Заклад перейменовано на Харківський інститут гірничого машинобудування, автоматизації та обчислювальної техніки (ХІГМАОТ).
Директор бібліотеки - А.Г. Мальцева
Кількість читачів зросла до 3017.
Книговидача сягнула 96 074 примірників.
Розпочато масову роботу серед читачів, створено Систематичну картотеку статей (СКС) та Бібліотечну раду.
Фонд бібліотеки збільшився до 170 тисяч примірників, кількість читачів становила 2833.
Завідувач бібліотекою - Д.Н. Левіна
Розпочато відродження Бібліотеки – повернення фонду з евакуації та з Науково-технічної бібліотеки Держпрому. ВНЗ перепрофільовано у Гірничо-індустріальний інститут. Початок відродження бібліотеки – повернення фонду з евакуації та з НТБ Держпрому.
Під час Другої світової війни частина фонду передана на збереження до Науково-технічної бібліотеки Держпрому, частина евакуйована до міста Караганда.
Створено на базі будівельного факультету Політехнічного інституту Інженерно-будівельний інститут.
Дані про працівників бібліотеки відсутні.
Фонд налічував приблизно 80 тисяч примірників.