Для того щоб визначитися з тем, що таке плагіат, варто у першу чергу звернутися до діючого законодавства. Згідно ст. 50 Закону «Про авторське право та суміжні права».

Плагіат – привласнення авторства на чужий твір або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора.*

Джерело:
* - Плагіат

• Види порушень академічних норм в освітньому середовищі:

  плагіат (plagiarism), тобто додавання студентом у власну роботу таких елементів робіт іншого автора чи колективу авторів, як цитати, перефразовані уривки чи будь-які інші елементи без посилання на автора з метою подати свою роботу на оцінку, видаючи запозичення за результати своїх власних зусиль;
  таємна змова (collusion), тобто несанкціоноване співробітництво двох і більше студентів (або студентів і сторонніх осіб) підчас подання роботи, яку подають як результат роботи одного єдиного студента;
  фальсифікація (falsification), тобто подання на оцінювання роботи, дані в якій чи придумані, чи заздалегідь хибні видаються за результати власної роботи студента;
  реплікація (replication), тобто повторне подання студентом однієї й тієї ж роботи більше одного разу на оцінювання з метою отримання (своєрідне «тиражування» інформації без дозволу автора);
  републікація - повторне чи багаторазове оприлюднення в іншому джерелі чужої інформації під дійсним підписом автора;
  рерайт - додавання до чужого матеріалу без дозволу автора додаткової інформації;
  компіляція - смислова, стилістична, граматична правка й скорочення чужого матеріалу.

• Студент не повинен допускати такі порушення:

  використання не дозволених на іспиті заміток («шпаргалок») чи технічних засобів;
  нелегальне отримання екзаменаційної роботи і/або відповідей до іспиту;
  спілкування (communicating) чи спроби спілкування з іншими студентами під час проведення контролю;
  заздалегідь неправдива видача себе за іншу особу;
  подання на іспиті заздалегідь виконаної роботи;
  списування письмових робіт.

• Коли викладач каже про плагіат, він зазвичай використовує такі терміни:

  перефразування - дозволяє записати своїми словами думку автора, не спотворюючи її сенсу. Зазвичай перефразовують не найважливішу частину оригінального тексту, дещо скорочуючи його довжину. Пам’ятайте, що для перефразування недостатньо простої заміни слів. Тут вам знадобиться знання синонімів й вміння перебудовувати речення.
  цитування - має використовуватися у всіх випадках, коли в роботі використовуються данні, що взято зі сторонніх джерел, а не отримано чи створено безпосередньо автором.
  
  

  Порушення вказаних нижче правил та їх недотримання має розцінюватися як плагіат:

  якщо думка автора наводиться дослівно, то її треба взяти в лапки;
  якщо цитують великий уривок тексту, то його можна не брати в лапки, зате виділяється чи відрізняється від решти тексту певним чином (набирається іншим шрифтом, відділяється від основного тексту більшими абзацними відступами тощо);
  допускається скорочення цитати, яке не призводить до спотворення думки автора. Місце скорочення має бути відмічено в цитаті квадратними дужками з крапками всередині;
  допускається перефразування цитати, зміна словоформ або відмінників певних слів. В цьому випадку, цитата в лапки не береться, але в квадратних дужках, обов’язково ставиться посилання на джерело (його порядковий номер зі списку посилань, який додається до роботи).

• Виключення, які не є плагіатом

  КУ ст. 10 Закону України «Про авторське право та суміжні права»* вказується, що не може підпадати під поняття плагіату (оскільки на них не поширюється авторське право):

  загально відомі знання;
  загально відомі факти;
  ідіоми;
  ідеї або визначення, що широко розповсюдженні та відомі;
  перефразування своїми словами фрази при перекладі з діалекту чи іншої мови, якщо не існує широко відомої фрази чи прийнятого офіційного перекладу;
  повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;
  твори народної творчості (фольклору);
  видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  державні символи України, державні нагороди, символи та знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань, символіка територіальних громад, символи та знаки підприємств, установ та організацій (після їх офіційного затвердження);
  грошові знаки;
  розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонних довідників та інших аналогічних баз даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду);
  також не є плагіатом опублікування анонімного твору під власним іменем, так як у цьому випадку на анонімний твір авторське право не поширюється.
  
  

  Джерело:
  * - Закон України «Про авторське право та суміжні права»

• Як правильно оформити посилання?

  Коли ви наводите висловлювання автора чи перефразований уривок його тексту вперше, треба навести ім’я автора. Наприклад:

  «Альбер Камю писав»

  «за твердженням Ейнштейна»

  В кінці наведеного вами висловлювання чи переробленого уривку необхідно вказати посилання на джерело, звідки ви взяли потрібну для себе інформацію.

• Цитати й прямі висловлювання

  Для оформлення значущих висловлювань автора скористайтеся лапками. Лапки свідчать про те, що весь наведений вами фрагмент тексту є точним висловлюванням автора без змін.

• Резюмування

  Воно припускає коротке пояснення своїми словами більш довгих уривків тексту.

  Враховуючи короткість текстів, що резюмують, тут недоречно як особиста думка, так і використання цитат.

• Відповідальність за плагіат

  Існуючий на сьогодні в Україні правовий механізм притягнення до відповідальності за плагіат є досить неоднозначним. Справа в тому, що з точки зору законодавства прописано достатньо відповідних норм, які надають певне визначення поняття плагіату й гарантують захист прав авторів, а також встановлюють перелік правопорушень з використанням плагіату й мірах відповідальності за них. Так в ст.41 Конституції України сказано, що "кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності". В Цивільному Кодексі України захисту прав автора від плагіату присвячено ст.433-456.

  В цілому за використання плагіату передбачено (в залежності від кожного конкретного правопорушення) цивільна, адміністративна та карна відповідальність.

• Адміністративна відповідальність

  - штраф від десяти до двохсот неоподаткованих мінімумів прибутків громадян (тобто від 170 до 2400 грн.) стаття 51-2 кодексу України про адміністративні правопорушення за незаконне використання об’єкту права інтелектуальної власності.

• Карна відповідальність

  - штраф от двохсот до тисячі неоподаткованих мінімумів прибутків громадян (від 2400 до 17000 грн.) чи виправні роботи на термін до двох років, с конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм мовлення, устаткування й матеріалів, що призначено для їх виготовлення й відтворення (стаття 176 Карного кодексу України).

  В цивільному процесі у випадку доведення факту використання плагіату суд може винести рішення про притягнення винної особи до таких мір відповідальності як:

  відшкодування збитків та (або) моральної шкоди, що спричинено порушенням авторського права;
  стягнення прибутку, що отримано в результаті відповідного порушення;
  виплату компенсації, що визначено судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків й стягнення прибутку;
  конфіскації примірників творів, що видано з порушенням авторського права.

В Центрально-Європейському університеті (м. Будапешт) студентів, котрі одного разу помічені в плагіаті, обов’язково перевіряють після кожного курсу, ті яких спіймали на плагіаті в підсумковій дипломній роботі залишаються без диплому.

У навчальних закладах Голландії та Швеції курсову роботу можуть забракувати, якщо плагіатом виявиться хоча б пів сторінки тексту.

У Польщі місцева система перевірки «plagiat.pl» перестає перевіряти роботу, якщо виявиться, що неоригінальний текст складає 50%.

У Великій Британії проблема студентського плагіату вважається настільки серйозною, що для вирішення проблеми боротьби з ним створено Стратегічний об’єднаний інформаційний комітет (JiSC), який також працює і в системі вищої обсвіти Шотландії, Уельсу й Північної Ірландії.

У Канадському університеті Bishop’s University попереджують студентів про те, що плагіат не дозволяється не тільки в готовій роботі, але й в чорновому її варіанті, що здають викладачеві на попередню перевірку. А сам плагіат в університеті вважається серйозним проступком, оскільки він «ображає викладача, є нечесним по відношенню до однокурсників й до самого себе й руйнує процес університетської освіти».

В університеті Торонто підкреслюють, що плагіатом виступає, в тому числі, й переписування у товариша домашнього завдання або списування на іспиті. Що цікаво, самі студенти вважають використання шпаргалок на іспиті більш серйозним проступком, ніж здавання протягом семестру роботи, що виконано іншими особами.

За матеріалами