Електронний каталог виставки технічної творчості молоді. Програмно-апаратні розробки, прилади і пристрої

2021
12квіт

Лазерний тренажер зору

Автор: Біценко Кирило Романович, ст. гр. БІБМІ-17-1, ХНУРЕ.
Науковий керівник: Селіванова Каріна Григорівна, к.т.н., старший викладач каф. БМІ, ХНУРЕ.

Розроблений пристрій складається із блоку живлення, мікроконтролера ARDUINO UNO, котрий виконує функцію управління та налаштування; сервоприводи, котрі необхідні для підіймання та опускання променю лазера вгору і вниз відповідно до заданого режиму роботи пристрою.

Принцип роботи пристрою простий хоч і спрямований на лікувально- профілактичну гімнастику як на ранніх стадіях, так і під час серйозних проблем з органами зору (наприклад, амбліопія). Ідея полягає в проєкції гімнастичних вправ за допомогою напівпровідникового лазера червоного кольору на спеціалізовані площини на різних відстанях від пацієнта. Сам тренажер розташовується позаду пацієнта на відстані, котра встановлена лікарем. Регулярне використання розробленого методу повинно надати більший відновлювальний ефект, ніж проста гімнастика.

2021
06квіт

Розробка фрагментів локальної мережі кафедри ІКІ ім. В.В. Поповського

Автор: Колтаков Олександр Анатолійович, Лаптєв Павло Олександрович, ст. гр. ТРТК-17-2, ХНУРЕ.
Науковий керівник: Сабурова Світлана Олександрівна, доц. каф. ІКІ, ХНУРЕ.

В роботі представлена модернізація технічної оснастки та розроблені структурні схеми локальних мереж науково-навчальних аудиторій 306 і 308 кафедри ІКІ ім. В.В. Поповського на базі академії Cisco та D-Link.

Основна мета роботи - створення умов для підготовки сучасних спеціалістів за спеціальностями 125 "Кібербезпека" та 172 "Телекомунікації і радіотехніка", організації учбового процесу з використанням технологій нових поколінь фіксованого, мобільного зв'язку та захистом інформації, у тому числі з доступом в Internet.

Наукова новизна роботи полягає в розгортанні потужної, але компактної комп’ютерної мережі в межах аудиторії, яка буде містити все необхідне обладнання для навчання  мережних спеціалістів: комутатор, маршрутизатор, firewall, IP-телефони, бездротова точка доступу.

2021
06квіт

«Блок керування вентильним електродвигуном за допомогою ШІМ сигналів»

Автор: Савченко С.Ю., Скловський А.В., Хроменко Артем Геннадійович, ст. гр. ЕЕПС-17-1, ХНУРЕ.
Науковий керівник: доц. Глухов О.В., каф. МЕЕПП, ХНУРЕ.

Одним із різновидів електродвигунів постійного струму є вентильний електродвигун. Їх головні переваги у тому, що вони зазвичай володіють більш високими економічними і технічними характеристиками в порівнянні з двигунами змінного струму, мають значний пусковий момент.

Та головне - вони позбавлені щіткового-колекторного вузла, застосування якого є недопустимим у деяких сферах, наприклад авіабудуванні, через високу вірогідність виникнення іскрового розряду у разі виходу з ладу, або зношуванні щіткового вузла.

Розроблений та виготовлений блок керування вентильним електродвигуном за допомогою широтно-імпульсної модуляції (ШІМ), має функціональне призначення приведення у дію механізм закриття/відкриття дверей літака.

2021
06квіт

«Бортова діагностична система транспортного засобу»

Автор: Падалка Олександр Сергійович, ст. гр. МНТМНу -17-1, ХНУРЕ.
Науковий керівник: доц. Карнаушенко В.П., каф. МЕЕПП, ХНУРЕ.

Сучасний транспортний засіб являю собою складний механізм, який складається з великої кількості механічних вузлів, блоків та агрегатів. Досить складна механізація сучасних автомобілів потребує постійного контролю за їх технічним станом та режимами роботи.

Результатом роботи є розробка одного з елементів функціонального обладнання автомобіля – вимірювача кількості обертів двигуна, приладу необхідного для контролю режимів роботи транспортного засобу.

Проектований пристрій є приладом, що виконує діагностичні, керуючі та інформаційні функції (функції бортової діагностичної системи), тобто є засобом автоматичного контролю і управління. Пристрій також виконує дуже важливу функцію – реєстрацію часу напрацювання двигуна.

2021
06квіт

«Автомобільні сенсори на основі FPGA»

Автор: Деркач Дмитро Максимович, ст. гр. МНТМН -17-1, ХНУРЕ.
Науковий керівник: доц. Карнаушенко В.П., каф. МЕЕПП, ХНУРЕ.

Сучасні автомобілі оснащуються великою кількістю все можливих датчиків: датчики швидкості, положення автомобіля, датчики сліпих зон, датчики відстані до перешкоди та інш.

Реалізація датчиків на базі технології FPGA обумовлена можливістю застосування надзвичайно високих робочих частот, та низького енергоспоживання програмованою логікою. Обробка даних може бути забезпечена лише високопродуктивними обчислювальними платформами, такими як мікропроцесори, графічні блоки обробки (GPU) або програмованими пристроями (FPGA).

У контексті автомобільної галузі інтелектуальні датчики в поєднанні з програмованою логікою є ключовими компонентами потокових інформаційних систем допомоги водію в складних умовах жорстких транспортних потоків.

2021
06квіт

«Оcобливоcтi побудови зaрядних приcтроїв нa трaнзиcторних модулях»

Автор: Березанський Андрій Володимирович, ст. гр. ЕЕПС-17-1, ХНУРЕ.
Науковий керівник: доц. Карнаушенко В.П., каф. МЕЕПП, ХНУРЕ.

Темою розробки, є швидкий зарядний пристрій для електромобілів. Враховуючі стрімкий розвиток сучасного світу та введення біль жорстких обмежень до двигунів внутрішнього згоряння, значного розповсюдження набувають електромобілі.

Найбільшим обмеженням їх використання є дальність ходу, та слабо розвинена мережа зарядних станцій у деяких містах/країнах.

Запропонований метод реалізації швидкого зарядку електромобілів та модифікації існуючих зарядних станцій.

Ідея реалізовуються завдяки викорситанню сучacних cилових трaнзиcторiв в поєднaннi з виcокопродуктивними мікроконтролерами i цифровою обробкою cигнaлiв, що дозволяє cтворити виcокоефективнi cхеми перетворювaчiв, на основі яких будується зарядна станція.

2021
06квіт

Інтерактивний макет для вивчення хімічних сполук

Автор: Агеєв Арсеній Дмитрович, учень 6-А кл. Харківської гімназії № 47.
Науковий керівник: Агеєв Д.В., д.т.н., професор каф. ІКІ ім. В.В. Поповського, ХНУРЕ.

Розробкою є програмно-апаратний виріб, який являє собою модель хімічної сполуки (гідрокарбонат натрію) з вбудованою підсвічуванням і з вбудованим в основу моделі блоком управління на мікроконтролере ESP8266 та батарейним живленням.

Блок управління, окрім керування підсвічуванням необхідних «атомів» моделі хімічної сполуки, також реалізує функції точки доступу беспроводової мережі ІЕЕЕ 802.11g. Це дозволяє приєднуватися до моделі за допомогою беспроводового інтерфесу з любого абонентського термінала (ноутбук, планшет, смартфон).

Управління моделлю здійснюється за допомогою сенсорного керування на передній панелі основи або за допомогою веб-інтерфейсу з абонентського терміналу. Веб- сторінка, крім елементів управління підсвітчунням моделі, містить довідкові відомості та необхідну інформацію про хімічну сполуку.

Блок управління також реалізує функції FTP серверу. Це дозволяє оновлювати вміст веб-сторінки по протоколу FTP через беспроводовий інтерфейс (необхідно скопіювати потрібні файли в програмі FTP-клієнту). Оновлення програмного забезпечення блоку управління можна здійснити за допомогою серійного інтерфейсу.

2021
30бер

Ігровий контролер «Пульт електропоїзда»

Автор: Волков Михайло Олександрович, ст. гр. ЕСТМу-18-1, ХНУРЕ.
Науковий керівник: Колендовська Марина Мирославівна, к.т.н., доц. каф. МІРЕС, ХНУРЕ.

Пульт керування для гри - симулятора керування електропоїздом метрополітена. Невеликий, але має основні функції керування електропоїздом, а саме: контролер машиніста - управління тягою електропоїзда та електричними гальмами, реверс – для задання напрямку руху, роз`єднувальний кран - для управління пневматичною системою.

Кнопки та тумблери управління дверима, тифон і інформатор та гніздо для підключення педалі що має назву «педаль пильності» для підтвердження того, що машиніст у свідомості та сконцентрований.

Корпус виготовлений з підручних матеріалів та має таку форму, щоб нагадувати реальний пульт керування електропоїзда 81.717/714 («Номерной»).

2021
30бер

Програмно-апаратна радіоелектронна система 3D сканування об'єктів архітектури

Автор: Харченко Дмитро Михайлович, Солодов Віталій Дмитрович, ст. гр. ТРРТ-17-3, ХНУРЕ.
Науковий керівник: Шейко Сергій Олександрович, к.т.н., доц. каф. МІРЕС, ХНУРЕ.

Мета розробки – збереження зовнішнього і внутрішнього вигляду історико-архітектурних об'єктів з високою деталізацією для демонстрації у віртуальному просторі і полегшення проведення реставраційних робіт.

Історичні архітектурні об'єкти мають значний вік, тому, поступово втрачають зовнішні художні елементи, а також знижують свою міцність і надійність. Реставрація таких об'єктів є кропіткою і затратною з усіх точок зору - за затратами фінансів, часу і людських ресурсів.

Розробка дозволяє близьким до оптимального методом отримати вихідні фото- та відеоматеріали з високою деталізацією і прив'язкою до GPS-координат. Система для реалізації даного методу 3D сканування передбачає використання дронів в ручному або автоматичному режимах. Програмна частина комплексу в напівавтоматичному режимі дозволяє обробляти отримані фото- та відеоматеріали і створювати 3D моделі архітектурних об'єктів.

2021
30бер

Дальнометр на базі Arduino

Автор: Красніков Всеволод Олександрович, Поддельський Владислав Максимович, ст. гр. ТРІМІ-19-1, ХНУРЕ.
Науковий керівник: Бондар Дмитро Вадимович, к.т.н., доцент каф. ІМІ, Малінін Олександр Петрович, ст. викл. каф. ІМІ, ХНУРЕ.

Розроблено зразок ультрозвуковий зразок дальнометра з дісплеєм на базі платформи Arduino. Пристрій розроблено на основі мікроконтролера Arduino Nano.

Показ введеної інформації забезпечується завдяки дисплея на драйвері TM74HC59, що дозволяє виводити відстань з десятковою крапкою. Для визначення відстані використовується модуль ультразвукового далекоміра.

Показання з далекоміра фільтруються двома фільтрами, завдяки чому досягнуто точність до 1 мм. Окремий перемикач дозволяє зрушувати початок відліку на протилежний кінець корпусу. Працює від трьох батарейок формату АА.

Пристрій працює під керуванням програм написаної на мові C++, та налагодженої в програмному середовищі Arduino IDE.

2021
30бер

Графічний аналізатор аудіо спектра на базі Arduino

Автор: Красніков Всеволод Олександрович, Поддельський Владислав Максимович, ст. гр. ТРІМІ-19-1, ХНУРЕ.
Науковий керівник: Бондар Дмитро Вадимович, к.т.н., доцент каф. ІМІ, Малінін Олександр Петрович, ст. викл. каф. ІМІ, ХНУРЕ.

Розроблено пристрій переносної інформаційної панелі, яка отримує та аналізує аудіоспектр, або аудіодоріжку зі смартфона та персонального компьютера. Зв'язок між приладами забезпечується за допомогою розїем TRS 3,5 mm.

Пристрій інформаційної панелі для аудіоспектра розроблено на основі мікроконтролера Arduino Nano, до якого приєднано модуль із розїемом TRS 3,5 mm, завдяки якому забезпечується прийом аудіосигналів. Відображення введеної інформації забезпечується завдяки світлодіодних LED матриць 8х8, що керуються драйверами МАХ 7219.

Пристрій працює під керуванням програми, написаної на мові C++ та налагодженої в програмному середовищі Arduino IDE.

2021
30бер

Система виводу інформації

Автор: Красніков Всеволод Олександрович, Поддельський Владислав Максимович, ст. гр. ТРІМІ-19-1, ХНУРЕ.
Науковий керівник: Бондар Дмитро Вадимович, к.т.н., доцент каф. ІМІ, Малінін Олександр Петрович, ст. викл. каф. ІМІ, ХНУРЕ.

Розроблено зразок переносної інформаційної панелі, яка отримує текстову інформацію та керується з персонального комп’ютера.

Пристрій розроблено на основі мікроконтролера Arduino Nano. Показ введеної інформації забезпечується завдяки світлодіодних модулів LED матриць 8х8 з драйверами МАХ 7219. Пристрій з'єднується за допомогою USB-кабеля.

Пристрій працює під керуванням програм написаної на мові C++, та налагодженої в програмному середовищі Arduino IDE. В комп'ютері встановлено додаток, написаний на мові Processing.

2021
30бер

Радіокерована портативна інформаційна панель

Автор: Красніков Всеволод Олександрович, Поддельський Владислав Максимович, ст. гр. ТРІМІ-19-1, ХНУРЕ.
Науковий керівник: Бондар Дмитро Вадимович, к.т.н., доцент каф. ІМІ, Малінін Олександр Петрович, ст. викл. каф. ІМІ, ХНУРЕ.

Розроблено пристрій переносної інформаційної панелі, яка отримує інформацію та керується зі смартфона . Зв'язок між приладом та гаджетом забезпечується за допомогою засобів інтерфейсу Bluetooth.

Пристрій інформаційної панелі розроблено на основі мікроконтролера Arduino Nano, до якого приєднано модуль радіозв'язку Bluetooth HC-06, завдяки якому забезпечується прийом радіосигналів. Відображення введеної інформації забезпечується завдяки світлодіодних LED матриць 8х8, що керуються драйверами МАХ 7219.

Пристрій працює під керуванням програми, написаної на мові C++ та налагодженої в програмному середовищі Arduino IDE. У смартфоні використано додаток розпізнавання мови від компанії Google, що знаходиться у відкритому доступі.

2021
30бер

Использование сопрограмм при разработке встраиваемых систем

Автор: Корниенко Валентин Русланович, ст. гр. СКСм-20-1, ХНУРЭ.
Науковий керівник: к.т.н., доц. Филиппенко И.В., каф. АПВТ, ХНУРЭ.

Данный проект разработан в качестве демонстрационного и экспериментального образца по использованию сопрограмм (coroutines) из последнего доступного стандарта ISO С++20 для работы с асинхронными компонентами в встраиваемой системе.

Проведена предварительная отладка и разработка части компонентов с использованием компилятора MSVC под архитектуру x86. Выполнено тестирование и отладка модуля для решения на базе NRF52832(ARM-CortexM4).

Проект может быть использован в качестве учебного пособия при разборе дисциплин, посвященных программированию встраиваемых систем, архитектурному проектированию и построению низкоуровневых компонентов системы, а также дисциплинам, связанным с программированием на С++.

Главные черты проекта – использование последних инструментов разработки, доступных для проектирования, тестирование на нескольких архитектурах и компиляторах. Решение проверено с использованием Clang, MSVC, GCC. В процессе тестирования выявлены ошибки в компиляторах GCC10.1, MSVC 16.8.

2021
30бер

Принт-сервер на базі Raspberry Pi

Автор: Адамович Владислав Романович, ст. гр. СКСм-20-1, ХНУРЕ.
Науковий керівник: к.т.н., доц. Філіппенко І.В., каф. АПОТ, ХНУРЕ.

Даний проект є програмно-апаратною реалізацією принт-серверу на базі одноплатного комп'ютеру Raspberry Pi 3B+. Головною особливістю проекту є можливість модернізації будь-якого принтеру, що з’єднується з комп’ютером за допомогою USB інтерфейсу, до рівня принт-серверу. роблячи можливим групі користувачів провідних та безпровідних мереж спільно використовувати принтер. Принт-сервер приймає завдання на друк з комп'ютерів/смартфонів і відправляє на відповідні принтери.

Програмна частина проекту створена за допомогою мови C++ і включає до свого складу диспетчер друку, планувальник, систему фільтрації, що перетворює дані друку у зрозумілий принтеру формат.

2021
30бер

Модуль RLOTTIE для графической библиотеки LVGL

Автор: Корниенко Валентин Русланович, ст. гр. СКСм-20-1, ХНУРЭ.
Науковий керівник: к.т.н., доц. Филиппенко И.В., каф. АПВТ, ХНУРЭ.

Данный проект является расширением возможностей библиотеки LVGL( Light and Versatile Graphics Library) для встраиваемых решений. Основная цель – возможность запуска и отрисовки графики, записанной в формате rlottie – анимации. Проект может быть использован при проектировании решений для встраиваемой графики при необходимости обеспечения не-ресурсоемкой отрисовки.

Главные черты проекта – полная открытость исходников и использования. Программная часть проекта- LVGL модуль. Тестирование проекта проведено для OS Windows/Linux. Сборка проверена на компиляторах MSVC, Clang, GCC.

2021
29бер

Система автоматичного паркування на базі Arduino UNO

Автор: Колковський Віталій Ігорович, ст. гр. СКСм-20-1, ХНУРЕ.
Науковий керівник: к.т.н., доц. Філіппенко І.В., каф. АПОТ, ХНУРЕ.

Даний проект є варіацією системи для здійснення автоматичного паркування транспортного засобу. Пристрій орієнтується в просторі із застосуванням набору встановлених датчиків і, ґрунтуючись на отриманих даних, здійснює певний алгоритм паркування. Він може бути використаний в якості демонстраційного посібника з побудови систем реального часу.

Головні риси проекту – відкритість вихідного коду, можливість легкої модифікації і зміни конфігурації датчиків. Апаратна частина проекту –платформа Arduino UNO на базі мікроконтролера ATmega328P, драйвер двигунів L298N, сервопривід MG90S, ультразвукові датчики HC-S04, Bluetooth-модуль HC-06.

2021
29бер

Игра в жанре «гонки»

Автор: Примеров Максим Викторович, ст. гр. КИУКИ-18-8, ХНУРЭ.
Науковий керівник: к.т.н., доц. Филиппенко И.В., каф. АПВТ, ХНУРЭ.

Данная работа является Open-Source проектом, игра в жанре «Гонки», где игрок управляет автомобилем посредством наклона макета с встроенными датчиками в сторону, куда игрок хочет направить автомобиль. Проект демонстрирует возможности и примеры написания драйверов Linux под различные внешние устройства (Акселерометры, Гироскопы, Дисплеи и т.д.). Он может быть использован в качестве примера программирования микроконтроллеров, драйверов для различной периферии, для дисциплин в университете посвященных программирования встраиваемых систем, Linux Kernel.

Главные черты проекта – полная открытость исходников. Аппаратная часть проекта – однопалатный компьютер Orange Pi One на базе SOC-a Allwiner H3, гироскоп и акселерометр msm6050, прямоугольный LED дисплей st7735s.

2021
25бер

Годинник на Smart світлодіодах з Bluettoth керуванням

Автор: Педос Максим, Вінницький технічний коледж.
Науковий керівник: Цирульник Сергій Михайлович, к.т.н., доцент, голова ЦК радіотехніки Вінницького технічного коледжу.

Елементом індикації є адресні світлодіоди WS2812. Годинник відображає час та хвилини, значення температури та вологості та може працювати як спортивне табло. Відкрите програмне забезпечення Digital Clock APP дозволяє вибрати колір світлодіодів, їх яскравість, режим роботи годинника та виконати попередні налаштування часу.

До складу годинника входить модуль RealTime, що дозволяє відновлювати інформацію про поточний час та дату, коли була відсутня напруга живлення. Використовується у Вінницькому технічному коледжі.

Демонстраційний матеріал

2021
25бер

WI-FI метеостанція

Автор: Шевченко Ярослав, Вінницький технічний коледж.
Науковий керівник: Цирульник Сергій Михайлович, к.т.н., доцент, голова ЦК радіотехніки Вінницького технічного коледжу.

Wi-Fi автономна метеостанція призначена для моніторингу температури, вологості, тиску, заряду акумулятора з передаванням даних через мережу Wi-Fi до хмарного сервісу ThingSpeak та до мобільного додатку Virtuino.

Використовується у Вінницькому технічному коледжі для моніторингу температури, вологості, тиску.

Демонстраційний матеріал

2021
25бер

Лабораторний макет «Програмування Embedded та IoT пристроїв»

Автор: Кошлай Володимир, Грабчак Назарій, Вінницький технічний коледж.
Науковий керівник: Цирульник Сергій Михайлович, к.т.н., доцент, голова ЦК радіотехніки Вінницького технічного коледжу.

Лабораторний макет дозволяє дослідити протоколи UART, 1-WIRE з допомогою логічного аналізатора. Програмне забезпечення модуля Arduino дозволяє реалізовувати різноманітні вбудовані системи, наприклад, терморегулятор, годинник, таймер. Модуль Bluetooth дозволяє опрацювати навички розробки мобільних додатків на платформі Android для керування IoT пристроями.

Приймав участь у VIII Всеукраїнської олімпіади з радіоелектроніки серед вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації України (творчий конкурс). Посів 1-місце. Впроваджений у освітній процес Вінницького технічного коледжу.

Демонстраційний матеріал

2021
25бер

Лабораторний макет «Імпульсний блок живлення»

Автор: Мовчан Юрій, Кошлай Володимир, Вінницький технічний коледж.
Науковий керівник: Цирульник Сергій Михайлович, к.т.н., доцент, голова ЦК радіотехніки Вінницького технічного коледжу.

Лабораторний макет «Імпульсний блок живлення» призначений для дослідження особливостей роботи імпульсних блоків живлення при вивченні дисципліни «Джерела живлення та засоби силової електроніки» та для проведення діагностики та ремонту ІБЖ, що є складовою будь-якого сучасного радіоелектронного пристрою при вивченні дисципліни «Основи регулювання та ремонту РЕА».

Може використовуватись для перевірки, настроювання й контролю радіоаматорських та промислових конструкцій як допоміжне або як основне джерело живлення для всіх поширених схем на основі стабілізованої напруги постійного струму 12В за умови, що споживання не перевищує 1,5А.

Приймав участь у IX Всеукраїнської олімпіади з радіоелектроніки серед вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації України (творчий конкурс). Посів 1-місце. Впроваджений у освітній процес Вінницького технічного коледжу.

Демонстраційний матеріал

2021
25бер

Лабораторний блок живлення

Автор: Літвінов Влад, Поліщук Юрій, Вінницький технічний коледж.
Науковий керівник: Цирульник Сергій Михайлович, к.т.н., доцент, голова ЦК радіотехніки Вінницького технічного коледжу.

Блок живлення призначений для перевірки, настроювання й контролю радіоаматорських і промислових конструкцій. Може використовуватись як допоміжне або як основне джерело живлення для всіх поширених схем на основі стабілізованої напруги постійного струму від 1,5 до 25 В за умови, що споживання не перевищує 5А; як зарядний пристрій для акумуляторних батареї й інших радіоаматорських завдань.

Приймав участь у VII Всеукраїнської олімпіади з радіоелектроніки серед вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації України (творчий конкурс). Посів 3 -місце. Впроваджений у освітній процес Вінницького технічного коледжу.

Демонстраційний матеріал

2021
24бер

Сенсорна система перетворення акустичних коливань на електричні сигнали із підвищеною завадозахищеністю та лінеаризацією частотних характеристик

Автор: Сидоренко Денис Сергійович, компанія “Auscaler Pickups”.

Контрабас та віолончель є невід’ємною складовою будь-якого сучасного симфонічного (академічного) оркестру. Їхні розміри є доволі великими у порівнянні з іншими струнно-смичковими інструментами. Проте великий розмір резонатора не надає достатньої гучності при виконанні композицій. Саме тому в оркестрах одну й ту ж саму партію доводиться виконувати 4-5 музикантам одночасно.

Сучасні концерти рідко проходять в камерних залах невеликого розміру. Тому перед виконавцями та звукорежисерами постає складне завдання якісної передачі та подальшого підсилення акустичного звучання інструменту. Зазвичай, для цього використовуються мікрофонні системи, які мають істотний недолік – паразитний акустичний зворотній зв’язок.

Запропонована нами система складається з попереднього підсилювача, побудованого за оригінальною схемотехнікою (із використанням виключно прецизійних радіокомпонентів та паяльних матеріалів високої якості із додаванням срібла) та безпосередньо звукознімача, який розміщується у прорізі підставки інструментів.

Перевагами даної системи є висока якість звуку, легкість встановлення та демонтажу, невеликі розміри, довгий час роботи від акумулятора або батареї 9В, підвищена завадозахищеність.

2021
24бер

Поліфонічний оптоелектронний перетворювач акустичних коливань на електричні сигнали (звукознімач) для струнно-смичкових музичних інструментів

Автор: Сидоренко Денис Сергійович, компанія “Auscaler Pickups”.

Перед кожним сучасним виконавцем на струнно-смичкових інструментах у певний момент постає питання: «Яким чином найкраще передати акустичне звучання інструменту під час запису в студії або виступу у великій (за розмірами) залі?». Те ж саме питання є актуальним і для будь-якого звукоінженера.

Одним із основних недоліків більшості вже існуючих на ринку систем перетворення акустичних коливань на електричні сигнали є неможливість налаштування гучності та тембральних (частотних і фазових) характеристик кожної струни окремо. Тобто вони є монофонічними. Перспективними, на наш погляд, є поліфонічні системи (звукознімач для кожної струни) на базі оптоелектронних перетворювачів інфрачервоного випромінювання.

Даний звукознімач дозволяє, на відміну від інших існуючих систем, здійснювати обробку сигналу окремо від кожної струни, що надає можливість виконавцю та звукорежисеру гнучко здійснювати контроль за якістю звуку в умовах концертної або студійної роботи.

2021
19бер

Установка для візуалізації пружних коливань в плоских пластинах

Автор: Юткін Єгор Володимирович, ст. гр. АРТм -18-1, ХНУРЕ.
Науковий керівник: Олейніков Володимир Миколайович, к.т.н., проф. каф. МІРЕС, ХНУРЕ.

Установка складається з генератора звукового сигналу, в якості якого використаний комп'ютер зі звуковою картою, підсилювача звукових частот класу D, низькочастотного динаміка і закріпленої на ньому пластини з дрібнодисперсним матеріалом.

Акустична система заглушена звукоізолюючим матеріалом для придушення акустичного шуму, створюваного при демонстрації експериментів. Управління коливаннями динаміка здійснюється за допомогою звукових програм, записаних заздалегідь.

Перед початком експерименту поверхню пластини рівномірно покривають дрібнодисперсним матеріалом. Демонстраційна програма забезпечує формування сигналів з частотами відповідно одній із резонансних частот пластини. При зміні частоти частки дрібнодисперсного матеріалу переміщаються в вузли коливань, вибудовуючи чергову фігуру Хладні.

2021
19бер

Система подводной передачи информации

Автор: Канивец Виталий Игоревич, ст. гр. ТРИМИ-17-1, ХНУРЭ.
Науковий керівник: Быбка Александр Иванович, старший преподаватель каф. ИСИ, ХНУРЭ.

Система подводной передачи информации позволяет передавать данные между двумя устройствами на глубину 15 м при скорости передачи 1кб/c. В надводном положении данные могут передаваться по эфиру с использованием технологий GSM или Bluetooth. В устройстве в качестве излучателя приёмопередатчика используется ультразвуковой пьезоэлектрический преобразователь с рабочей частотой 200 кГц.

В состав устройства входят SD-карта объёмом 4 Гб для хранения данных, беспроводной модуль Bluetooth 4.2 для дистанционного управления и передачи данных, GSM-GPS модуль для определения местоположения и передачи данных в надводном положении.

Управление устройством осуществляется микроконтроллером ARM Cortex M0. Устройство питается от аккумуляторной батареи 12 В, продолжительность автономной работы 10 дней.

2021
19бер

Програмно-апаратний симулятор інфраструктури компаній

Автор: Федоров Ілля Андрійович, Москвін Костянтин Сергійович, Лиско Віктор Іванович, ст. гр. КБІКС-19-1, ст. гр. КБІКС-19-2, ст. гр. БІКС-20-1, ХНУРЕ.
Науковий керівник: Халімов Геннадій Зайдулович, д.т.н., зав. каф. БІТ, ХНУРЕ.

Мета даної роботи - створення програмно-апаратного комплексу, який міг би вирішувати багато різних задач, таких як: тестування мережі на проникнення та захист її від зловмисників, налаштування Firewall у мережі, аналіз та захист операційних систем, моделювання реальних систем та тестування їх на проникнення, захист систем «Розумний дім» та їх тестування на вразливості, роботи з перехоплення радіосигналу/сигналу, його аналіз та відтворення.

2021
19лют

Модель графопобудовника медичних зображень

Автор: Вадурін Кирило Олегович, ст. гр. РТ-20-1м, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського.
Науковий керівник: Кухаренко Дмитро Володимирович, к.т.н., доц., каф. електронних апаратів, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського.

Розробка призначена продемонструвати можливість застосування методів креслення для виведення інформації з медичних систем, що може дозволити оптимізувати процеси медичних обстежень та зменшити їх вартість.

Результатом побудови дослідного пристрою є розширення спектру методів за допомогою яких можна виводити інформацію з медичних систем на паперові носії. Розроблений пристрій здатний виконувати замальовки: зрізів внутрішніх структур мозку за томографією; кардіограм; рентгенівських знімків.

Пристрої такого роду можливо пристосувати до конкретних потреб медичної галузі, що значно зменшить кошторис медичного обладнання, дозволить використовувати широкий спектр витратних матеріалів, які є безпечними для постійного використання.

Приклад роботи графопобудовника медичних зображень.

2021
18лют

Програмне забезпечення для дистанційного керування приводами лазерної оптико-електронної станції по CAN-шині

Автор: Шлома Олександр Костянтинович, ст. гр. ТРІКІ-18-1, ХНУРЕ.
Науковий керівник: д.т.н., Шостко Ігор Світославович, проф. каф. ІКІ, ХНУРЕ.

Розроблено дослідний зразок малогабаритної лазерної оптико-електронної станції (ЛОЕС). Установка має широкий спектр застосування, так її можна використовувати при проведенні випробувань зразків нових літальних апаратів, або ж як систему відеоспостереження і патрулювання територій з обмеженим доступом. Використовуючи лазерну оптико-електронну станцію, ми можемо зібрати велику кількість даних про параметри об'єкта - траєкторія руху, швидкість і прискорення. Всі параметри збираються і обробляються в реальному масштабі часу. В опорно-поворотному пристрої ЛОЕС ми використовуємо сервомотори. Для зв'язку з сервоприводами ми використовуємо CAN-шину.

Розроблено алгоритм передачі команд управління на сервоприводи ЛОЕС з урахуванням особливостей технології виявлення і стеженням цілі.

Представлене програмне забезпечення спрощує процес спілкування сервоприводу з комп'ютером за допомогою CAN інтерфейсу.